Краснуха — це вірусне інфекційне захворювання. Назва походить від латинського rubella і означає «маленька червона».

У 2019 році в Україні захворюваність на краснуху зменшилася на 45%. Протягом року захворіло 138 людей. Інтенсивний показник на 100 000 населення склав 0,33. Для порівняння, 2018 року захворіло 235 людей, а інтенсивний показник становив 0,55.

У 2019 році понад 93% дітей першого року життя було вакциновано проти кору, епідемічного паротиту і краснухи. Серед дітей у віці 6 років цей показник становив майже 92%.

Протягом січня–лютого цього року на краснуху в Україні захворіло 20 людей. За аналогічний період 2019 року таких було 49.

Збудником інфекції є РНК-геномний вірус родини Togaviridae. Краснуха — типовий антропоноз. Джерелом інфекції є хвора людина (навіть за відсутності клінічних проявів).

Інфікований починає виділяти вірус у довкілля із носоглотковим слизом ще в інкубаційному періоді, за 1-2 тижні до початку хвороби. Виділення вірусу припиняється через 2-3 тижні від початку висипки.

Збудник інфекції передається повітряно-краплинним шляхом. Виділення вірусу із сечею, калом, носоглотковим слизом не виключає можливості поширення інфекції контактно-побутовим шляхом, тобто через посуд, якісь предмети побуту. Особливо часто це трапляється у закритих дитячих колективах.

Досить часто краснуха буває нетиповою: без висипу.

Нова коронавірусна інфекція COVID-19 передається від людини до людини краплинним та контактним шляхами. Тобто через дрібні часточки, які виділяються з носа або рота хворого на COVID-19 під час кашлю або чхання. Ці краплі розповсюджуються на відстань близько одного метра від хворого і можуть потрапляти на слизові оболонки очей, носа та рота іншої людини, яка знаходиться поруч.

Вірус не передається повітряним шляхом. Це означає, що він не здатен переноситись потоками повітря на великі відстані від хворої людини.

Здатність вірусу проникати через плаценту визначає вертикальний (трансплацентарний) механізм передавання.

Інкубаційний період під час краснухи триває від 12 до 24 днів. У більшості випадків переважає легка або середньої тяжкості форма захворювання. Проте у підлітків і дорослих нерідко присутні симптоми, які передують появі висипки: помірна гарячка, головний біль, слабкість, зниження апетиту, кон’юнктивіт, фарингіт, нежить.

Симптоми краснухи

Перші висипки виникають за вухами та на волосяній частині голови. Хворий їх не бачить і звертає увагу вже на висипку на обличчі: блідо-рожеві округлі макуло-папульні елементи, завбільшки від крапки або макової зернинки до просяної зернини.

Упродовж 15–20 годин висипка поширюється по всьому тілу. У підлітків і дорослих висипання рясніші, ніж у дітей. На обличчі висипка зазвичай густіша, ніж на тулубі, плями більші. Рясніша висипка і на згині ліктя, стегнах, сідницях. Місцями висипання можуть зливатися. Висипка не виникає на долонях та підошвах. Можлива легка шкірна сверблячка. Через 2-3 дні з моменту появи висип зникає.

Разом із появою висипки потиличні лімфатичні вузли набувають щільноеластичної консистенції. Таке збільшення потиличних лімфовузлів, навіть за відсутності висипу, є основним симптомом краснухи.

Нерідко у дорослих, найчастіше у жінок і дівчат-підлітків, краснуха супроводжується артралгіями чи артритами, що проявляється болем, припуханням, збільшенням суглобів.

Найчастіше уражаються п’ястково-фалангові та міжфалангові суглоби, рідше — колінні й ліктьові. Зміни у суглобах з’являються наприкінці висипки і зникають протягом 1–2 тижнів.

Синдром вродженої краснухи (СВК) розвивається, якщо вагітна хворіє на гостру краснуху, що особливо небезпечна для плода. Є переконливі докази того, що під час реінфекції у матері ризик інфікування плода мінімальний, хоча й можливий навіть за субклінічного перебігу інфекції.

Під час внутрішньоутробного зараження механізм ушкодження плода має багатофакторний характер:

• занесення вірусів у плаценту під час вірусемії у матері та їхнє розмноження призводять до ушкодження тканини, кровоносних судин, формування дрібних зон некрозу, порушується трофіка плода, виникає гіпоксія;
• у випадку зараження на 4–6-му тижні найчастіше формуються патології очей, на 5–10-му — серця, на 3–11-му — мозку, на 7–10-му — органів слуху;
• якщо внутрішньоутробне зараження плода відбувається на останніх тижнях вагітності, то власні антитіла IgМ, що утворюються та виявляються під час народження дитини, циркулюють протягом перших 6–8 місяців її життя, а інколи й довше — тож наявність у немовляти антитіл класу IgМ до вірусу краснухи є показником перенесеної внутрішньоутробної краснухи.

Клінічні ознаки синдрому вродженої краснухи:

• очні аномалії — катаракта, інфантильна глаукома, пігментна ретинопатія розвиваються у майже 43% дітей з уродженою краснухою, у 80% пацієнтів відбувається ураження обох очей (ретинопатія є доброякісною, не прогресує і не порушує зір на відміну від катаракти);
• нейросенсорна втрата слуху є найбільш поширеним проявом уродженої краснухи — у 40% пацієнтів це може стати єдиним проявом хвороби, порушення слуху може бути дво- чи однобічним;
• вроджені вади серця фіксують у 50% інфікованих немовлят у перші 2 місяці життя.

Хворим на краснуху здійснюють вірусологічні дослідження сироватки крові на наявність антитіл IgM. Позитивні результати є підтвердженням діагнозу.

Хворих на краснуху ізолюють терміном на 5 днів від моменту появи висипки.

Дитину із СВК вважають заразною протягом 1 року. Якщо дослідження на вірус негативні, цей термін зменшується.

Вагітна жінка повинна уникати будь-якого контакту з хворим на нез’ясовану інфекційну хворобу з висипом.

Найкращий захист — імунізація живою комбінованою вакциною для профілактики кору, епідемічного паротиту і краснухи (КПК). Вона зумовлює надійний тривалий імунітет, а також попереджує розвиток тяжких форм та ускладнень.

Вакцини проти COVID-19 наразі не існує.