14 грудня 2020 року влада Великої Британії повідомила, що в результаті секвенування вірусного геному виявлено новий варіант SARS-CoV-2, носіями якого є не менше 1 000 людей (станом на 13 грудня). Зараз тривають дослідження для розуміння його впливу на клінічну картину та громадське здоров’я.
За інформацією від ВООЗ і CDC, цей варіант SARS-CoV-2 характеризується набором мутацій білка шиповидного відростка.
Деякі з цих мутацій вже були виявлені в інших регіонах світу, але про таке їх поєднання за межами Великої Британії поки не повідомляли. Наразі близько 30 країн Європи вже припинили сполучення з Великою Британією, аби запобігти поширенню нового штаму вірусу.
За останні тижні Велика Британія зіткнулася зі швидким поширенням COVID-19 у Південно-Східній Англії, що зумовило посилення епідеміологічних і вірусологічних розслідувань.
Аналіз даних секвенування вірусного геному виявив, що значна частина нових випадків належала до нового єдиного філогенетичного кластера. Новий варіант SARS-CoV-2 визначається множинними мутаціями спайк-білків (білків-шипів) — у дуже важливій та несподіваній частині вірусу. Як повідомляють у ВООЗ і CDC, виявлено набір мутацій білка шиповидного відростка: делеція 69–70, делеція 144–145, N501Y, A570D, D614G, P681H, T716I, S982A і D1118H. Мутація N501Y відбулася у рецептор-зв’язувальному домені (RBD).
Незвично велика кількість мутацій спайк-білків та інші геномні властивості нового варіанта SARS-CoV-2 свідчать про те, що цей варіант з’явився не через поступове накопичення мутацій у Великої Британії.
Програми вакцинації від COVID-19 навряд чи могли призвести до появи нового SARS-CoV-2, адже спостережуване збільшення не збігається в часі з початком вакцинації. Новий штам SARS-CoV-2 з’явився до початку кампанії з вакцинації у Великобританії у вересні 2020 року, а потім циркулював серед населення до середини листопада 2020 року.
Одним із можливих пояснень виникнення нового варіанта SARS-CoV-2 є тривала інфекція в одного пацієнта з імуносупресією. Така тривала інфекція може призвести до накопичення мутацій із підвищеною швидкістю.
Іншим можливим поясненням можуть бути процеси адаптації вірусу, що відбуваються в різних сприйнятливих видів тварин, а потім передаються людям від тварин-господарів. Є дані про схожість шипового протеїну зі штамом вірусу, виявленим у норок із Данії.
Віруси постійно зазнають мутацій. Поява нового варіанта SARS-CoV-2 очікувана і не є приводом для занепокоєння. Диверсифікацію SARS-CoV-2 внаслідок процесів еволюції та адаптації спостерігають в усьому світі, й вона відбуватиметься через постійне передавання вірусів.
Попередні результати моделювання, повідомлені Великою Британією 19 грудня, дають підстави припустити, що новий варіант SARS-CoV-2 здатний швидше поширюватися між людьми, аніж інші варіанти коронавірусу, із прогнозованим прискоренням передавання до 70%. Будь-яка підвищена передаваність може збільшити ймовірність розповсюдження, особливо в періоди, коли люди часто перебувають у великих компаніях, збираються сім’ями для святкувань, подорожують тощо.
На сьогодні немає ознак підвищеної тяжкості інфекції (або смертності), що пов’язані з цим варіантом SARS-CoV-2. Так само поки немає доказів того, що він впливає на дію вакцини чи лікування. Утім, варто зауважити, що більшість випадків інфікування новим варіантом SARS-CoV-2 реєстрували у людей до 60 років, у яких рідше розвиваються важкі симптоми.
Вивчення нового варіанта SARS-CoV-2 триває, і результати мають бути найближчими тижнями.
Надзвичайно важливим буде спостереження за ефективністю вакцин проти COVID-19, які зараз використовують зокрема й у Великої Британії. Моніторинг первинної вакцинації також може допомогти зрозуміти, чи впливає новий варіант SARS-CoV-2 на ефективність вакцин.